Головненська селищна територіальна громада

Волинська область, Ковельський район

"РАДІСТЬ МРІЙНИКА" Ігор Сліпчук

 

Автобіографія

Я, Сліпчук Ігор Григорович, народився  25 червня 1940 року в с. Головно, Любомльського району, Волинської області, українець. З 1948 по 1958 рр. с/м. Головно .З 1958 по 1959 рр. училище механізації сг Луків школа, водіїв. 1959-1962 рр. служба у війську. З 1963 по 1967 рр. к-п. «Росія» – електро-газозварювальник.З 1967 по 1970 рр. Горохівський с/г технікум по спеціальності агрономія. З 1970 по 1985 рр. агроном к-пу « Росія»с. Головно . 1985 по 1999 рр. начальник Головнянської професійної, пожежної частини № 45. на виборних посадах не був. Не судимий, родина теж. Пенсіонер, Ветеран праці.

 

І. Сліпчук

Радість мрійника

Ой як би я могла стати

Міністром культури

Не кумою президента

Фахівцем з натури 

О жила б тоді культура

Як колись в Союзі

Заплясали б олігархи

Навіть просто друзі

Занепала в нас культура

Як війну розруха

Свище вітер тепер в залах

Натягай кожуха

Взимку вітер в вікнах грає

Ще й дверима грюкає

Мов оркестром управляє

Пані завірюха.

Має вільну Україну

Маємо пусті зали

Уряд в котре забрехався

Бо такі реалі.  ( Про нас не згадали )

 

 

Листопад 2007р.

Вам лісоруби

 

 

Прощання з лісом

Одинока сосна

Стоїть сосна, пригнічена і квола

Тепер одна на весь пустир

Одна в степу, бо тут ще вчора

Стояв, шумів дрімучий бір

Стоїть одна немов сирітка

Додолу гілля приклоння

Ідуть дощі і вітер свище

Її вже видно іздалля

Душа від болю завмирає

З очей покотиться сльоза

Вже тут пташина не співає

І вже не чути солов’я

Шуміли вітри-буреломи

І не минула їх війна

Тепер при вільній Україні

Спіткала доля її така

Одну лишили мов на згадку

На згадку внукам що колись

Отут в степу, де вітер свище

Колись стояв дрімучий ліс

Кому за що? Кого спитати?

Чому не можна як колись

Не було нових українців

За то шумів дрімучий ліс

Волинь прикраса України  

Волинь – це гордість і краса

Не допустіть, щоб одиноко

Росла зажурена сосна!

 

І. Сліпчук

20.09.2009р.

 

Дорога в нікуди

Економіка держави

Що не рік, то в тіні

А на ринку, що день Божий

Виростають ціни

Виростають, прогресують

Наче паразити

Люд голодний проклинає

Що то роблять бандити

Зажурилися селяни

Як то буде далі?

Уряд знову забрехався

Аж нікуди далі.

Піднялась ціна на цукор

Тай на всі продукти

На рекламу гроші вклали

З нас здирають шкурки

Пішли гроші на рекламу

На виборчі блоки

Якщо ціни не задушать

То заїдять блохи

Було б краще урядовці

Пенсій піднімати

Бо ринкові тепер ціни

Витурять із хати.

Піднялися вони мізерно

Що до Європейців

Було б краще урядовці

Не морочить бейці.

 

 

  03.10.2009р

 

 

Великдень

Зима на Пасху завітала

Під дзвони свята на зорі

Лапатим снігом накривала

Цвіт абрикосів на дворі

Голівку низько опустила

Корона царська під вікном

У чорній кроні мов в жалобі

Поник зажурений бузок

Весна десь нині забарилась

Подув холодний буревій

Закрившись в хаті баба з дідом

Обнявши групку бокогрій

Погравшись яйцями – присіли

По сто і більше – закусили

Бо так ведеться з поколінь

Наївшись паски відпочили

І як би віхола не злилась

До столу бабця притулилась

Взяла яйце, перехрестилась

Молитву Богу помолилась.

 

Великдень

8 квітня 2007 рік

 

 

Русалка

Ой на Івана тай на Купала

Сонце заграло у всі кольори

Пісня Русалки далека лунала

Чарами душу Івану манить

Вода тихесенько плескала

На хвилях човника гойдала

В розлогих вербах щось шептала

Русалка в світі хлопця звала

Коса розплетена звисала

Накривши гілля серебром

Води легесенько торкалась

Неначе ласкою й теплом

Іван відчув – іди благаю

Блаженний долі покорись

Лиш день в року, тебе чекаю

Гарячим тілом пригорнись

Ти молодий, ти красень з виду

Багатий страсті і теплом

Зігрій мене, щоб рік майбутній

Людська по жилах текла кров!

 

Липень 2009р.

 

Дощик

Чому ти дощик зачастив

В пору, коли хліба вже косять

Іди в степи і там дощи

Іди туди, де тебе просять  

Людей від спраги утоми

Напій живильною водою

А з часом знову

Щоб ми лишилися тобою

Прийди в пору, не забарись

В пору, коли не косять

Прийди на поклик відізвись

Коли з любов’ю просять

Не заливай, хай буде в міру

Подай надію на врожай

Щоб восени при зборі хліба

Ми мали пишний коровай!

 

Осінь 2008

Не проханий гість

На Покрову випав сніг

Як не дивно – і не сміх

Яка радість для малечі

Тяжка наша для  старечі

Закрутилось, завихрилось

Білим пухом все покрилось

Стиглий сад стоїть в жалобі

Бо для нього все скінчилось

Мерзлі яблуні і груші

Холод лізе в наші душі

Баба з дідом біля печі

Гріють руки, мерзлі плечі

Годі вже чекати гості

Мерзнуть руки – ломить кості

Замела метіль дорогу    

Страшно вийти за порогу

У хліві реве худоба

Бо для неї теж жалоба

Сіно їсти без привички

Просить дині, просить гички

А пастух радіє в слух

В хаті гріє теплий дух

Вже не треба гнать худобу

Краще вже сидіти в дома

Чергу вже не треба ждати

Краще вже сидіти в хаті

Хай худоба їсть солому

До весни не вийду з дому .

 

14.10ю.2009

Покрова

Прийшов Петро

Прийшов Петро, приніс тепло

На дворі спека не стерпна

Налився колос вже зерном

І вже до жнив готова нива

Прийшов Петро, забрав тепло

 Вже відійшли Петрові спеки

Де колосилась нива хлібом

Там ходять стаями лелеки

В лугах вже скошена трава

І вже пройшли серпневі роси

Де зеленіла в розкоші трава

Тепер лежать покоси

Подув холодний вітерець

І вже прийшли холодні ранки

Як кожен рік – у цю пору

Почнуться празники від Ганки .

Минають дні, проходять ночі

Ми щось готуємо в про запас

Достиглий сад, у тяжкій ноші

Для нього вже підходить Спас.

Пророк Ілля на колісниці

По небі коло описав

Вже на воді як засторогу

Він свій автограф написав.

 

2009 рік  

 

Балада про Грицька

Не б луко – моря дуб зелений

І кіт домашній і не вчений

І цеп простий не золотий

Грицьків садиба сад зелений

Тут на подвір’ї у Грицьків

Море квітів, сад розцвів

Тут як в давню старину

Потрапляємо в давнину  

Ступу тут, Яга лишила

На метлі, як на вітрилах

Повз подвір’я пролетіла

Видно спати захотіла

Не сподобалась їй ступа

При посадці вельми грьюка 

Скутер їй якраз під силу

До Кащея в гості – двину

Тут потрапили наче в казку

І на гребені Параску

Гребінець в руках тримає

Кужель чеше ще й дрімає

На возу лежить ряднина

Ткала ще її Мокрина

Дід Грицько верещать зробив

Ткацьку фабрику створив

Там полотна і ряднини

Всім рубахи для родини

Ткацька фабрика була

Працювала й для села

А Оксана всім – невроком

Пряла пряжку коворотком

Нитку мов павук снувала

Було часом засинала

І під спів легкої втоми

Було весело у домі

А малеча на печі

Наминала калачі

З очерету під навіс

Де стоїть старезний віз

На возу старе корито

Скатертиною накрито

На ципочку казанець

Під яким горить вогнець

В казані готують кашу

Щоб кормити сім’ю нашу

Де колись валялось сміття

Змайстрував шашличну Вітя

Сам закуску не вважає

Він водою запиває

Не халупа, а хацько

Не впізнав би дід Грицько

Внук Сергій роботу любить

Він по ранках півнів будить

Жанна добра господиня

На столі готова диня

Баба Юля біля бочки

Чистить бульбу й огірочки

А Ігорка щось бурчить

Вже кілок не так стирчить

То Яга наслала скуку

Залишила стара ступу

Постарів сам товкач

Гнеться – хоч сідай і плач

Ступа тріщину дала

Видно стара вже була

Молодим дорогу даймо

І за стіл уже сідаймо

Всі зібрались на вечерю

Їсти кашу затовчену.

 

І.Сліпчук

04.05.2010

 

Тут горшки стоять і вили

Що колись в них борщ варили

І лінивці й запіканку

Готувалися щоранку

Тут чумацький шлях пройшов

І зупинку тут знайшов

В кузовах зерно везли

Розгубили і вози

І колеса і макітру

Загубилися у квітах

Коцюба тут і лопата

Жар щоб з печі вигортати

У розбитого корита

Скатертиною накрита

То для тітоньки Параски

Стоїть бодня для закваски

Млин тепер стоїть в пустую

Він колись крутився у ручну

Здоровенні валуни

Ще із сивій давнині

Тридцять Витязів прекрасних

Бережуть Гриців сучасних

Випікався хліб у печі

Для дорослих і малечі

На чарені у печі

Смачний був мов калачі

Так змінилося подвір’я

Дід Іван би не повірив

Щоб зібрати все до купи

Золоті в нащадків руки

На зеленому лужку

П’ять колидок  по кружку

В середині круглий стіл

Щоб приймати всіх гостей

На деревах фанарі

В сутінковій вже порі

Як колись – Сергій господар

Він запалить фанарі.

 

01.08.10

Ой насуває чорна хмара

Ой насуває та чорна хмара

Зі сходу на захід повзе мов чума

Силою і грішми чумлять регіони

Країну затьмарити хочуть із повна

Навіщо нам така команда

Ми є ніщо в очах бандюг

Для Януковича ми стадо

Голодних й босих волоцюг

Піднявсь народ тепер - ми разом

Межа страждань прийшов кінець

І Україна незабаром

Надіне розквіту вінець

У теплих душах на Майдані

І дні і ночі на морозі

Так вперто долю здобували

Під крики музику і сльози

Здобули волю тож здобудем долю

В руках надія на життя

Це вірний шлях – здобути долю

Це Тимошенко світло в майбуття

Наш колір стягу жовто-синій

В серцях лунає клич душі

Майбутнє в силі – Тимошенко

Що допоможе вийти з тьми

Не здаваймось, не спіткаймось

Хай як буде тяжко

Потерпім здобудем долю

В нас одна упряжка

Вперед до світлої мети

Здобудем долю не звернем

Щасливої дороги!

Пора прийшла і кара Божа

З гори на голови впаде

Народ обману вже не стерпить

І вибір правильний прийме.

 

20.01.2010

Відлуння Ющенка

У теплих душах на Майдані

І дні і ночі на морозі

Так вперто долю здобували

Під крики, музику і сльози

Ми вибирали свого Президента

У дощ і холод на зорі

Під гаслом «Тюрма для бандитів»

Під плач і сльози матерів

Погас Майдан – хоч була спроба

З’єднати всіх в одне крило

Придавсь Мороз, і його свора

Заради крісла – все змело

За ним же зрада Президента

Простий народ довів до сліз

Майдан заклав – закривши очі

У банду виродків заліз

Живемо  з надією на краще

Чекаємо кращого життя

Чекали рік чекали другий

Надія вмерла, в майбуття

На зустріч людям «Десять кроків»

П’ять літ на місці тупцював

Давав для банди нагороди

А зад для бідних показав

Помилка перша Президента

Свій чесний уряд розігнати

Помилка друга Президента

Усім бандитам захист дати

Свій уряд з чистими руками

Він за півроку розпустив

Свою довіру по Майдану

Без серця честі відомстив

До влади йшов долавши муки

Тернистий шлях був на Олімп

Йому друзі тиснули руки

Яких він зрадив в першу мить

Пора прийшла і кара Божа

Йому на голову впаде

Народ обману вже не стерпить

І вибір правильний прийме.

Ігор Сліпчук

Загублена доля

За що так доля покарала

Убогий люд трудяг села

Мотику й вила в руки дали. Ярмо на шию та орать

У незалежності дала

Здоров’я в землю заганяємо

Години світлої нема

Реформи й лад люд проклинає

Бо в нас господаря нема

Немає  світлого в народу

Не в майбуття не в вороття

Здобута воля б’є тривогу

Вмирає доля йде з життя

Забрали все пани пихаті

Лишився обманутий народ

Лише маємо купу депутатів

Що олігархів збільшив род

Усе життя проходить в муках

При олігархах і панах

У них робота на Канарах

В нас у садибах і полях

Отак з віків і з роду в рід

Усе життя зігнувши спину

Тяжка праця без зупину

Пока не ляжем в домовину

 Немає в нас людської долі

Як будь то  вільні, а в не волі

Вже на своїм казалось полі

Під гнітом згинемо по волі

Проходять дні, минають ночі

І не встиг зімкнути очі

Як вже світанок на землі

І тяжка праця до зорі

Уже при вільній, а в неволі

Усе життя шукаємо долі

Шукаємо щастя тепер в полі

Немає кращої в нас долі!

 

 

Родинне дерево 

Нехай квітує в ріднім колі

Родинне дерево моє

Мов колос хлібом в щедрім полі

Життя щасливе нам кує

Від сивини минулих предків

До внуків правнуків синів

У материнським теплім серці

Вогонь душевний щоб горів

Батьки синам як естафету

Передають із роду в рід

Щоб дорости розквіту віку

Щоб був достойний роду плід

Рости, плоди родинний дубе

Хай крона землю застеляє

Коріння в глуб, де сила дуба

Щоб було видно із далля

Хай не зламають тебе бурі

Ні вороги ні свої

Хай рід Грицьків живе на волі

У славі миру і добрі. 

 

 

Червень 2008

 

 

 

Батьківське відлуння

Вже в скронах в’ється сивина

Вже ми не літо,а осінь

Вогонь ще в серці не згаса

Ще по весні любові просить

Вже пройманули роки молоді

І час назад не повернути

Так швидко виросли сини

Вже підростають тепер внуки

Тож віддамо – любов їм і тепло

В добрі й достатку їх зростити

Сумління в душу не пекло

Інакше нічого і жити

Правити їм любов святу

З малу, від пісні колисковій

Бо так судилось на роду

Прожитий шлях щоб був зразковий

Коли похилий вік батьків 

Покличе вас до порятунку

З любов’ю руку простягніть

Знайдіть в душі притулку

Хай не проходять роки в самоті

Хай не спіткає старість одинока

Не покидай – на поклик поспіши

Твої батьки – твоя турбота

І так з віків і з роду в рід

Бо знай, від нині на віки

Любов з колиски прививай

Щоб виростали вірні діти

Коли на дальнім небосхилі

Крилата юність промайне

Не забувай -  тепло родинне

Згадай мене, згадай мене.

 

 

 

2008

 

Благословення матері.

Дочка

  Матусю – ненько,відай мене

Благослови на довгії  літа

Гніздо родинне покидаю

Скінчилась юність золота

Така вже доля в нас дівоча

Гніздо родинне покидати

Вже Коля жде - мій наречений

Жде на порозі друга мати

Я відлітаю наче птах

З гнізда родинного,що був святий

В чуже гніздо, що на роду судилось

Мені прожити в парі з молодим

Пробач за все – за пустощі дівочі

За море виплаканих сліз

За клопіт твій і не доспані ночі

Пройшов мій час, що знала я колись

Благословіть і дайте волю

Щасливу долю в майбуття

Прожити в парі довгі роки

Щоб було радісне життя!

 

 

 

 Осінь 2007

 

Мати

Благословляю – блаженні будьте

Нехай вас Бог благословить

Прожити в парі довгі роки

Щоб був достойний роду плід

І хай щасливим буде рід!

 

 

Осінь

Вже осінь землю полонила

Зашелестів пожовклий лист

Долину знаєм покорила

І вже відчутно вітру свист

І покотилось під ногами

Пожовкле листя наче глум

Вже проймануло літа радість

Закравшись в душу наче сум

У вирій птахи відлетіли

І вже не людно на полях

Стоять зажурені й похилі

Старенькі верби на ставах

Подули вітри – буреломи

Стовпом порошу підійма

Пастух й худоба мерзнуть в полі

Тому що доля їх така

У білім пусі немов у ковдрі

Спочине матінка Земля

Щоб на весні під теплим сонцем

Одіти розквіту вбрання.

 

 

2007

Прощання з літом

Ходою літо проймануло

Холодний вітер подихнув

Достиглий сад стоїть в жолобі

Для нього спас давно  минув

Вже ходять стадами лелеки

Поранках плачуть журавлі

Де колосилась нива хлібом

Стоять потопчені стерні

Лучі вже стали однобокі

В народі кажуть бокогрій

Не торопись ще встигнеш осінь

Теплом і ласкою повій

Вже покотилось баби літо

І в павутинні мов б журбі

Немов рубаху з білих ниток 

Сплила від холоду собі

І вже прийшли холодні ночі

Заглянув в гості буревій

Вже день за днем стає коротшим

І сивий іній на траві

Ой зупинись, погрій ще трішки

Теплом малечу приласкай

Пора прийде, в журбі і болі 

Ми скажем, літечку – прощай!

 

                                                                                                                                  2007

 

Ветеранам війни

Хай в скронах б’ється сивина

Хай заживають в серцях рани

Вже вас лишилось серед нас

Вже вас осталось з болем мало

Хай не проходять роки в самоті

Хай береже щаслива доля

Щоб страх війни – погас в душі

Ви засмучені – Ваша воля

Низький уклін Вам мертвим і живим

  Склонімо голови і станьмо на коліна

Вшануймо пам'ять павшим за живих

Героям слава – йшовши до Берліна

Солдатів подвиг – не вимовить словами

А тільки серцем можна це сказати

Але воно нажаль немає мови

Щоб ротний подвиг можна описати

Щасливих років Вам живим

Наснаги в серці й процвітанні

Героям слава – павшим за живих

Почтім хвилиною мовчання.

 

09.05.2009р

Вперед до перемоги

Перша жінка в президенти

Це гордість і слава

Допоможімо любі браття

Щоб жила держава

Перша жінка в президенти

Юля Тимошенко

Підіймаймось і рятуймо

Україну – Неньку

Плаче – ненька Україна

Земля – мати плаче

Топчуть її олігархи

Підіймайсь козаче

Подув вітер український

Хмари розганяє

То народ наш молодецький

Долю здобуває

Силу й розум воз’єднаймо  

Віжки  в руки даймо

Розбудіть у серці правду

Гонгадзе згадаймо

Вже не довго любі браття

Наругу терпіти

Час прийшов, прийшло завзяття

Бережись бандите!

Ще не вмерла у народу

І сила і воля

Пройти пекло, тяжки муки

Така наша доля 

Не здаваймось не спіткаймось

Хай як буде тяжко

Потерпімо, здобудемо долю

В нас одна упряжка

Вперед до світлої мети

Вперед до перемоги

Здобудем долю – не звернем

Щасливої дороги!

Символ стягу жовто-синій

Є дороговказом

Підіймаймось, любі браття

Щоб дійти разом!

 

Ігор Сліпчук

Волинська обл.

Листопад 2009

 

 

 

   

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь